Коли ти медитуєш, споглядаючи п’ять груп прив’язаності, твоя задача — розпізнавати кожну з п’яти скандг (форми, відчуття, сприйняття, формації, свідомість) як процес, а не як «я» чи «моє». Сядь спокійно або займи іншу зручну позу. Зосередь увагу всередині, спокійно спостерігаючи те, що виникає в досвіді. Можеш пройтися по всім скандгам за одну медитацію або обрати одну з них для окремої практики, щоб відточити навичку. Ця практика охоплює кілька видів спостережень, у тому числі описані в Інші медитації.
Наприклад, ти можеш відчути тілесну форму: тепло, вагу тіла, дотик одягу. Просто усвідомлюй: «Це форма», не додаючи думок про те, кому вона належить. Далі помічай, як ці відчуття виникають і зникають.
Потім перенеси увагу на відчуття — приємні, неприємні чи нейтральні. Відчуваєш задоволення чи дискомфорт у тілі чи розумі? Назви це собі тихо: «Приємне відчуття», або «Болісне відчуття», і спостерігай, як воно з’являється і зникає. Не хапайся за нього.
Далі звернися до сприйняття — як розум позначає і впізнає речі. Чуєш звук — розум називає його «пташка», «машина». Просто зауважуй: «Це сприйняття», і відстежуй, як воно виникає і розчиняється.
Тепер спостерігай ментальні формації — думки, наміри, уяви, спогади. Будь свідком того, як вони з’являються, розгортаються і зникають. Не втручайся і не розвивай їх далі.
Нарешті спостерігай свідомість — саме усвідомлення, яке знає усе інше. Просто помічай: «Є свідомість». І теж бач, як вона рухається, іноді звужується, іноді розширюється.
Суть у тому, щоб усе це бачити як явища, що приходять і йдуть. Кожну скандгу ти розглядаєш як процес, без твердої сутності. Медитація не вимагає особливих слів чи думок, але м’яко можеш називати собі те, що відбувається: «Тіло… відчуття… сприйняття… думки… свідомість… виникає… зникає». Це допомагає не загубитися в потоці досвіду.
Медитуючи так, ти вчишся бачити, що немає сталого «Я» — лише плинні процеси. І саме це знання зменшує прив’язаність і страждання.